Любити дитину – означає приймати її вади

Чи можна дітям з розумовою відсталістю навчатися разом зі здоровими?

 


ВРІЗ:

 

Розумова відсталість – цей діагноз для багатьох батьків звучить як страшний вирок, що ставить хрест на долі їхньої дитини. А, може, все-таки спробуємо віддати до звичайної школи, - лише думка… І ось ваш малюк сидить у класі й дивиться на більш успішних учнів. Якими є всі, крім нього… Як визначити, коли дитина з розумовою відсталістю може навчатися в звичайній школі, а коли краще здобути освіту в спецінтернаті? Чи є інші варіанти?

 

ТЕКСТ:

 

Не будемо шукати причини розумового відставання дитини, а їх може бути безліч: екологія, ускладнення при пологах, травми чи інфекції. Це сталося... Як зарадити такому малюкові? Захистити від жорстокого світу, зачинивши вдома. Просто випхнути до здорових дітей – нехай випливає сам. Практики стверджують, що поки в дитини буде найменший шанс навчатися зі звичайними дітьми – батьки його використають!

 

Що з того, що дитина читає?

 

- Найчастіше таких дітей віддають до звичайних шкіл, бо батьки вважають - там вони будуть нормальними, принаймні здаватимуться такими, - говорить Ольга Павлюченко, директор спеціальної школа-інтернату № 26. - Нормальні діти – жорстокі, «ненормальний» учень у такому колективі стане ізгоєм. У нього з’являться комплекси, зламається психіка.

 

У спецінтернаті для кожної дитини добирається програма. У класах не 30(!), а 6 – 8 дітей. Тепер тут переходять на нові стандарти, аби всі предмети спрямовувались на соціальну адаптацію. 10 клас – це вже професійна підготовка, частину уроків проводять у ПТУ. Кожен учитель, який тут працює, має освіту корекційного педагога і знає на що звертати увагу. Ось одна дівчинка дуже любить по дереву працювати, хоча іншим дівчатам подобається вишивати. Отже, цю здібність треба розвинути.

 

- Я часто запитую батьків, які наполягають, щоб їхні діти навчалися разом зі здоровими: «Що з того, що дитина вміє читати й писати, якщо вона не може зробити покупку в магазині?». Якщо є в малюка якась вада, не потрібно боятися віддавати його в інтернат. Дитину треба приймати і любити такою, як вона є, - вважає Ольга Миколаївна.

 

У школі готуємо до життя чи юристів?

 

До спецінтернату постійно приводять дітей зі… звичайних ЗНЗ. Нещодавно перевели хлопчика, який просидів там до 8 класу, а читати не навчився. Лише коли зі школи захотіли зробити ліцей, згадали, що є учень, який не дотягує до стандартів. Адже більшість шкіл столиці готує дітей до вступу у ВНЗ – майбутніх юристів та економістів. А в інтернаті програма розрахована в середньому на п’ять класів звичайної школи. Здається, що цього мало? Тож пригадайте, скільки знань зі старшої школи ви використовуєте щодня? Але й це батьків не втішає…

 

- Знайома директорка нещодавно попросила мене: «Дівчинка є в нас, не справляється з програмою зовсім! Може, запропонуєте перейти?», - розповідає про характерний випадок директор. – Я батькам зателефонувала… Так мама мені й судом погрожувала: «Моя дитина нормальна! Що ви таке кажете?!».

 

На жаль, це звичайна реакція. Дехто соромиться  водити дитину в інтернат, що навпроти дому, бо можуть побачити сусіди. Дехто ігнорує цілком очевидні порушення розвитку й навіть не пробує займатися корекцією. А чи бувають позитивні випадки: коли дитину переводять до звичайної школи з інтернату?

 

- Звичайно! – Відповідає Ольга Павлюченко. - У нас є класи для дітей з незначною затримкою розвитку. Вони там добре піддаються корекції. Нещодавно двох перевели. Але тут величезна заслуга батьків, які з дітьми багато працювали.

 

Дати відсіч також потрібно

 

Психолог-дефектолог Влада Тарасенко підтвердила, що кожну дитину хочеться підготувати до звичайного садочка чи школи. Однак проблема звичайних дитсадків – їх переповненість.

 

- У нас є дуже непогані логопедичні садки, де частина дітей - зі звичайними логопедичними проблемами, частина – із затримкою розвитку, - саме вони добре підійдуть для діток із проблемами мовлення, - вважає Влада Іванівна.

 

На жаль, психолог також упевнена, що дитині без професійної корекції розвитку - до здорових діток не можна! Вони миттєво відчувають слабкість хворих малюків. У кращому випадку їх будуть уникати, а найгірше, те саме робитимуть і вихователі! Мамам багатьох пацієнтів-аутистів удалося добитися, щоб їхні діти ходили в звичайний садочок. І тепер ці дітки просто сидять там осторонь і, наприклад, рвуть папірці. Цей заклад для них став такою собі камерою-сховищем, поки мама на роботі. У школі ситуація, як правило, погіршується…

 

- Якщо дитина не зможе досягти результатів – це б’є по її самооцінці. А такі діти мають обов’язково навчатися в комфортній атмосфері. Якщо йти до звичайної школи, треба орієнтуватися не на рівень знань, а на соціалізацію! Так, вони мають уміти дати відсіч, постояти за себе. Особливо це стосується хлопчиків. Як страшно не звучить, але вміння битися, не дати себе образити - навички соціалізації! І для звичайної школи вона має бути максимальною.

 

Не ігноруйте дефект, і дитина буде вчитися!

 

Отже, батьки часто соромлять дітей із розумовими вадами. У них навіть є відмовка: в мене має бути здорова дитина, бо я сам(а) здорова. Вони вважають дитячу хворобу особистим програшем і воліють ліпше ігнорувати проблему. То невже в цих діток зовсім немає шансів знайти спільну мову з однолітками? Як діяти батькам?

 

- Якщо вже є дефект – треба займатися, - однозначно впевнена Влада Тарасенко. - Діти після спеціального садочка можуть піти до звичайної школи. Чи трохи пізніше – зі спецшколи – до старших класів звичайної. Ми ніколи не знаємо, до якого рівня розвиватиметься кора головного мозку. Інколи можна провести величезну корекцію! Така дитина, мабуть, матиме дивний характер, але зможе навчатися. Звісно, ніхто не бачить, яких це потребує зусиль! У мене був випадок, коли жінка народила на 26-ому тижні сліпу, глуху, німу й лежачу дівчинку. Це була просто рослинка. Всі думали, що вона скоро помре. А нині дівчинка ходить в інтернат! Я хочу всім батькам сказати: чудеса бувають! Тільки не ігноруйте навіть невеликий дефект – інакше дитина зупиняється в розвитку.

 

ВРІЗКИ:

 

Медичний лікнеп

 

Мама може займатися з тримісячним малюком

 

Найчастіше розумову відсталість спричиняє родова травма або гіпоксія плоду (киснева недостатність під час вагітності чи пологів), яка сьогодні трапляється ледь не в кожного третього малюка. Якщо ви помітили, що дитина не розвивається за нормою або запізнюється в розвитку – вже потрібно починали роботу зі спеціалістами. Найчастіше дефектологи займаються з дітками пізно – в 2 – 4 роки. І це вже виправлення психічних вад. А щоб знати причини їх виникнення, невропатолог повинен оглядати таку дитину після народження й спостерігати в динаміці. Він також може призначити медикаменти, однак усі препарати будуть неефективні без вправ на розвиток психіки.

Чекати, поки дитина виросте, - немає сенсу. Мама може займатися вже з тримісячним малюком. Виконувати елементарні вправи: стеження за маминими очима, за рухомим об’єктом, за предметом, який зникає. Такі завдання підкаже дефектолог.

 

У дитини – поганий характер?

 

Те, що в сучасних українських мам, як правило, не більш як один – двоє дітей, не дає змоги самостійно виявити порушення. Мамі ні з ким порівняти її малюка. Вона просто бачить: дитина не розмовляє. Однак можуть виникнути різні порушення: відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, мислення, мова, моторика. Треба пройти з малюком багато тестів, аби визначити, який це вид порушення. Подивитися, як він приєднується до гри, чи пам’ятає початок розмови, реагує на слова. Деякі мами навіть стверджують, що в їхньої дитини просто… важкий характер і тому вона погано говорить, влаштовує істерики тощо. Проте психологи запевняють: дитина без розумових порушень (навіть якщо з нею зовсім не розмовляють!) почне розвиватися сама: знайде іграшки, буде влаштовувати рольові ігри. А коли піде в садочок – наздожене інших діток. А от щодо виявів «поганого» характеру краще проконсультуватися з лікарем.


 

Олена Солодовнік, «Освіта України»

 

ПРАПОРЕЦЬ:

Я часто запитую батьків, які наполягають, щоб їхні діти навчалися разом зі здоровими: «Що з того, що дитина вміє читати й писати, якщо вона не може зробити покупку в магазині?».

 


© 2011, Влада Тарасенко

www.tuchek.net