Алалія у дитини: слух у нормі, а мовлення немає

Алалія — це стан, за якого в дитини збережений слух і загалом збережений інтелект, але мовлення так і не розгортається. Не «говорить мало», а саме не запускається: до трьох-чотирьох років слів немає зовсім або їх десяток, і вони не додаються. Причина не в мові й не в характері — не запрацювали мовленнєві зони кори головного мозку.

Батьки приходять з однією і тією ж фразою: «він усе розуміє, тільки не говорить». Іноді це правда — і тоді йдеться про моторну форму. А іноді виявляється, що дитина розуміє гірше, ніж здається, і орієнтується за жестами, інтонацією та обстановкою. Це вже інша форма і зовсім інша робота.

Три форми, і відновлюються вони по-різному

Поділ на форми — не теоретична тонкість. Від того, що саме порушено, залежить уся програма: з чого починати, що марно і в якому порядку рухатися.

Форма	Що порушено	Як виглядає збоку
Моторна (експресивна)	Не формується програма мовленнєвого руху. Дитина знає, що сказати, але не може вибудувати артикуляцію і скласти слово.	Розуміє звернене мовлення, виконує прохання, показує картинки за назвою. Говорить уривками складів, слова спотворені до невпізнання, багато жестів і мукання. Часто злиться і кидає спроби.
Сенсорна (імпресивна)	Мовлення фізично чутне, але мозок не розпізнає його як мовлення: звуки не складаються у значення.	Не відгукується на ім'я, поводиться як слабочуюча, хоча аудіограма в нормі. Може повторювати почуте як відлуння, не розуміючи змісту. Реагує на шум, музику, інтонацію — але не на слова.
Сенсомоторна (змішана)	Обидві сторони одразу: і сприйняття, і відтворення.	Найчастіший варіант серед тих, хто до нас звертається. Дитина майже не говорить і розуміє вибірково — тільки побутові фрази у звичній ситуації.

Звідки це береться

Зона Брока відповідає за продукування мовлення, зона Верніке — за його розуміння. Докладніше про мовленнєві зони.

За алалією майже завжди стоїть раннє пошкодження або недозрівання мовленнєвих зон — найчастіше у період вагітності та пологів. У картках таких дітей регулярно трапляються одні й ті самі рядки:

• гіпоксія плода, обвиття пуповиною, стрімкі або, навпаки, затяжні пологи, екстрений кесарів розтин;
• недоношеність, мала вага, затяжна жовтяниця новонароджених;
• внутрішньоутробні інфекції;
• черепно-мозкова травма або нейроінфекція на першому-другому році життя;
• тяжкі повторювані отити саме в той період, коли дитина мала вслухатися в мовлення.

Важливе застереження: у багатьох дітей з такою історією мовлення розвивається нормально, а частина дітей з алалією народилися без жодного ускладнення. Анамнез пояснює, але не передбачає. Тому дивитися треба на дитину, а не на виписку.

Коли вже не можна чекати

Найдорожча помилка при алалії — рік очікування. «Хлопчики починають пізніше», «дід заговорив у чотири» — це правда для варіанта норми, але не для алалії: тут механізм не запускається сам, і втрачений час не надолужується автоматично. Зверніться до фахівця, якщо:

• до 12 місяців немає лепету — повторюваних складів «ба-ба-ба», «дя-дя-дя»;
• до 18 місяців немає вказівного жесту і менше десятка слів, нехай навіть «своїх»;
• до 2 років немає фрази з двох слів («мама дай», «бібі бух»);
• до 2,5 років дитина не виконує просте прохання без жесту й підказки;
• до 3 років немає звичайного фразового мовлення або мовлення є, але його не розуміють сторонні;
• у будь-якому віці мовлення було і зникло чи помітно спростилося — це привід звернутися терміново.

Що раніше розпочато роботу, то коротший шлях: мозок дитини до п'яти-шести років перебудовується помітно легше, і те саме завдання у три роки і в сім коштує принципово різної кількості годин.

Що варто виключити до початку занять

Перш ніж працювати з мовленням, треба переконатися, що річ саме в ньому. Мінімальний набір:

• слух — не «відреагував на плескіт», а об'єктивне дослідження (отоакустична емісія, за сумнівів — КСВП). Зниження слуху дає дуже схожу картину;
• неврологічний огляд — м'язовий тонус, судомна готовність;
• ЕЕГ — особливо якщо мовлення було і втратилося, якщо є завмирання або нічні напади;
• огляд дефектолога — щоб відокремити алалію від затримки розвитку, дизартрії та розладів аутистичного спектра.

Як з алалією працюють у наших центрах

Ми працюємо не з діагнозом, написаним у картці, а з тим, що реально порушено в конкретної дитини. Тому все починається з консультації: на ній визначаються форма, глибина порушення і порядок кроків. Далі добирається поєднання з кількох напрямів.

• Високочастотна терапія — авторська методика центру. Мовленнєві зони стимулюються голосовими сигналами через звичайні та кісткові навушники, програма пишеться індивідуально під виявлені порушення. Це основний інструмент при сенсорній та сенсомоторній формах: спершу мозок вчать чути мовлення як мовлення, і лише потім має сенс ставити звуки.
• Мікрополяризація — стимуляція зон кори слабким постійним струмом за схемою, складеною під конкретну дитину. Частіше застосовується при моторній формі, коли розуміння є, а мовленнєвий рух не вибудовується.
• Масажер Z-Vibe — логопедичний масаж, який батьки роблять удома щодня. Потрібен там, де страждає оральний праксис: дитина не утримує позу язика, погано жує, не може повторити рух губами.
• SpeechLeader — програма для етапу, коли слова вже з'явилися, але звучать неточно: робота над вимовою, фонематичним слухом і обсягом активного словника.
• Віброфон — підключає тактильні рецептори рук до сприйняття звуку. Допомагає утримати увагу на звукові тим дітям, які пропускають мовлення повз вуха.
• Оксигенотерапія — підтримувальна процедура для дітей з наслідками гіпоксії.

Курс високочастотної терапії — це 25–35 годин роботи, які розподіляються по днях у зручному для родини режимі, у центрі або вдома. Іногороднім програма видається для домашнього проходження із супроводом фахівця.

Що робити батькам удома, поки триває робота

• Приберіть фонове мовлення. Телевізор, що працює постійно, при сенсорній алалії не розвиває мовлення, а привчає мозок відфільтровувати його як шум.
• Говоріть коротше. Одне прохання — одна фраза з двох-трьох слів, дивлячись дитині в обличчя. Довгі конструкції вона не розбирає і перестає слухати.
• Не вимагайте повторити. Вимога «скажи: мама» діє на дитину з моторною алалією рівно навпаки: вона вже не може і починає уникати спроб.
• Залишайте паузу. Не домовляйте за дитину і не виконуйте прохання з першого погляду — дайте кілька секунд на спробу.
• Підтримуйте жест і картинку. Жест не гальмує мовлення, а тримає спілкування живим, поки не з'явилося слово.

Часті запитання

Алалія — це назавжди?

Ні. Алалія — це не вирок і не риса характеру, а несформованість мовленнєвих зон. Мовлення у таких дітей запускається, питання лише в тому, скільки часу й роботи на це піде. Вирішальний чинник — вік початку: те, що у три роки займає один курс, у сім років потребує кількох.

Чим алалія відрізняється від затримки мовленнєвого розвитку?

При затримці мовлення йде своїм шляхом, тільки повільніше: слова з'являються пізніше за норму, але з'являються самі й накопичуються. При алалії механізм не запускається — дитина роками стоїть на десятьох словах, і час сам собою нічого не змінює. Тому «зачекати до трьох років» при алалії — це втрачений рік.

Дитині два роки, і вона мовчить. Це вже алалія?

У два роки діагноз зазвичай ще не ставлять, але саме в цьому віці видно, чи є передумови: чи розуміє дитина звернене мовлення, чи показує пальцем, чи пробує повторювати. Консультація у два роки — це не про діагноз, а про те, чи потрібно втручатися зараз, чи можна спостерігати.

Нам сказали, що це аутизм, а не алалія. Як відрізнити?

Сенсорну алалію справді часто приймають за аутизм: дитина не відгукується на ім'я, наче не чує, мовлення проходить повз неї як фон. Різниця — у мотивації до спілкування: дитина з алалією тягне за руку, показує, шукає очі дорослого, вона просто не може скористатися словом. Відрізнити ці стани за десять хвилин на прийомі неможливо, потрібні спостереження та перевірка слуху.

З якого віку беруть на відновлення?

З двох років. Ранішній вік розглядається індивідуально: іноді є сенс почати раніше, іноді — спершу прибрати те, що заважає, наприклад повторювані отити та зниження слуху.

Читайте також

• Затримка мовленнєвого розвитку: коли чекати, а коли діяти
• Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ): рівні та що за ними стоїть
• Дизартрія: коли дитина знає слово, але не може його вимовити
• Ранній дитячий аутизм: чим він відрізняється від сенсорної алалії
• Високочастотна терапія: як проходить курс

Матеріал підготували фахівці Центрів Відновлення Мовлення Влади Тарасенко. Матеріал має інформаційний характер і не замінює очної консультації лікаря чи дефектолога. Діагноз ставить лікар.