Можлива дистанційна робота! 


Дитячий церебральний параліч: форми і що з мовленням

Дитячий церебральний параліч — це не одне захворювання, а група стійких порушень руху і пози, що виникли через пошкодження незрілого мозку: під час вагітності, пологів або в перші місяці життя. Головне, що варто знати батькам від самого початку: пошкодження не розширюється. Змінюється не мозок, а тіло — і на цю зміну можна впливати.

Форми: що означають слова у висновку

ФормаЩо порушеноЯк виглядає
Спастична диплегіяПідвищений тонус, переважно в ногах. Найчастіша форма, особливо в недоношених.Ноги перехрещуються, опора на носки, ходьба утруднена; руки задіяні менше, інтелект часто збережений.
Геміпаретична формаСтраждає один бік тіла.Рука зазвичай уражена сильніше за ногу, дитина користується нею неохоче; часто приєднуються судоми.
Подвійна геміплегіяТяжке ураження всіх чотирьох кінцівок.Найтяжча форма, виражені порушення мовлення і ковтання, часто знижений інтелект.
ГіперкінетичнаМимовільні рухи, тонус постійно змінюється.Рухи розмашисті, посилюються при хвилюванні; мовлення поштовхоподібне, інтелект нерідко збережений.
Атонічно-астатичнаНизький тонус, порушені рівновага і координація.Дитина «м'яка», погано утримує позу, хода хитка.

На що дивляться на першому році

Жодна з цих ознак сама по собі не є діагнозом, але кожна — привід показатися неврологові:

  • дитина не утримує голову до 3–4 місяців;
  • не перевертається до 6 місяців, не сидить до 9;
  • явно віддає перевагу одній руці до року — у нормі виражена перевага формується пізніше;
  • тіло здається надто напруженим або, навпаки, «м'яким»;
  • ноги перехрещуються, коли дитину ставлять на опору; опора тільки на носки;
  • зберігаються рефлекси новонародженого, які мали згаснути;
  • труднощі із смоктанням і ковтанням, дитина часто вдавлюється.

Чому мовлення — окреме завдання

Мовлення при ДЦП страждає майже завжди, і причина в тому, що артикуляція — це точний рух. Та сама спастика або той самий непостійний тонус, що видно в руках, стосуються язика, губ і дихання. Складається дизартрія: слово в голові є, але вимовити його неможливо. До цього додається друга проблема — оточення починає менше звертатися до дитини, бо вона не відповідає. Так до моторного порушення додається дефіцит спілкування, якого могло б не бути.

Тому в роботі з мовленням при ДЦП ми тримаємо в голові дві цілі одночасно: покращувати саму артикуляцію і не залишати дитину без способу спілкуватися, поки вона покращується.

Що застосовується в наших центрах

Ми не замінюємо ортопеда, фізичного терапевта і невролога — їхня робота лишається основною. Ми беремо на себе мовленнєву, слухову і когнітивну частину:

  • Мікрополяризація — стимуляція слабким постійним струмом за індивідуальною схемою. Схема складається не лише на голову: за певних порушень вплив іде і на спину, і на кінцівки.
  • Масажер Z-Vibe — щоденний домашній логопедичний масаж. При ДЦП це часто перше, що дає зрушення в жуванні, ковтанні та слинотечі.
  • Високочастотна терапія — коли до моторних порушень додається недорозвиток мовлення і затримка розвитку.
  • SpeechLeader — на етапі, коли мовлення є, але нерозбірливе.
  • Оксигенотерапія — підтримка, особливо для дітей із наслідками тяжкої гіпоксії.
  • Віброфон — додатковий тактильний канал сприйняття звуку.

Що допомагає вдома

  • Позиціонування. Стійка опора для таза і стоп змінює якість мовлення і роботи рук сильніше, ніж здається. Розмовляти і займатися треба в хорошій позі.
  • Їжа як тренування. Консистенція їжі, дібрана разом із фахівцем, — це водночас безпека і вправа для тих самих м'язів, що потрібні мовленню.
  • Говоріть із дитиною за віком. Не спрощуйте зміст через те, що вона не відповідає. Розуміння майже завжди випереджає можливість відповісти.
  • Дайте спосіб відповісти. Картки, планшет, чітке «так/ні» поглядом — будь-що, аби в дитини була можливість повідомити своє.
  • Регулярність важливіша за інтенсивність. П'ятнадцять хвилин щодня дають більше, ніж три години раз на тиждень.

Часті запитання

Чи прогресує ДЦП?

Ні. Саме пошкодження мозку сталося одного разу і не розширюється. Але прояви з віком змінюються: росте тіло, збільшується навантаження на суглоби, формуються контрактури. Тому картина може виглядати як погіршення, хоча причина не в мозку, а в опорно-руховому апараті — і саме тому регулярна робота така важлива.

Чи завжди при ДЦП страждає інтелект?

Ні. При ДЦП насамперед порушено рух, а інтелект може бути збережений повністю. Проблема в тому, що дитина, яка не говорить і погано керує руками, виглядає гірше, ніж вона є, і її недооцінюють. Звідси важливість альтернативної комунікації: поки немає мовлення, дитині потрібен спосіб показати, що вона розуміє.

Чому при ДЦП майже завжди є проблеми з мовленням?

Тому що мовлення — це теж рух. Ті самі порушення тонусу і координації, які видно в руках і ногах, стосуються язика, губ, піднебіння і дихання. Так виникає дизартрія: дитина знає слово, але не може ним керувати. Звідси ж труднощі з жуванням, ковтанням і слинотеча.

З якого віку можна починати займатися?

Що раніше, то краще — щодо моторики робота починається ще до того, як діагноз остаточно сформульовано. На мовленнєву й когнітивну частину ми беремо дітей з двох років, а щодо ранішого віку вирішуємо індивідуально.

Чи є сенс у заняттях, якщо дитина тяжка?

Є, але мета змінюється. При тяжких формах ідеться не про те, щоб «наздогнати норму», а про конкретні речі: розбірливе мовлення або надійний спосіб спілкування, можливість їсти без ризику вдавитися, участь у житті родини. Це не мало — це те, що визначає якість життя.

Запис на консультацію

Консультація потрібна, щоб побачити дитину і зрозуміти, що саме порушено. За її підсумками складається програма занять — під конкретну дитину, а не «за діагнозом».

Контакти й запис Як проходить терапія

Читайте також

Матеріал підготували фахівці Центрів Відновлення Мовлення Влади Тарасенко. Матеріал має інформаційний характер і не замінює очної консультації лікаря чи дефектолога. Діагноз ставить лікар.


Публічна оферта